Все участники >  Міщук Надія

Автор: Міщук Надія

О фотографии:

Щодня ми починаємо та закінчуємо день різними «треба». Треба прокидатись від сигналу будильника, вигулювати пса, треба йти на роботу, відвозити дітей у школу, сидіти на лекціях і слухати те, що навряд чи знадобиться у житті, обирати продукти в супермаркеті, тримати себе в рамках, вкладатися у дедлайни, постійно кудись бігти і навіть у вихідні знайдеться з десяток дрібних, надокучливих «треба». А потім знову все по колу, яке вдається розривати вкрай рідко. Однак, коли робиш світлини на плівку, миттю переносишся в іншу реальність, де немає місця для сірості та одноманітності. Ця реальність магічна. Здається, що от-от, посеред січня, почуєш як вітер заколихує трави, зазнімковані ще в липні; подивившись на фото з літньої відпустки, відчуєш легкий, прохолодний бриз, що огортає шкіру; кинешся в обійми друга з яким у вас є лише одна вдала спільна світлина, бо живете на різних материках; згадаєш смак коханих губ, вийнявши гаманець в якому фото вашої ніжності; заплючивши очі, опинишся посеред вулиці в дощ,а на вустах розіллється щастя; згадаєш муркотіння випадкового кота-незнайомця, про якого ти мріяв чи не пів життя, але не маєш змоги поселити його у своїй оселі. Плівкова фотографія – це нескінченність: спогадів, вражень, відчуттів, смаків, вподобань, настроїв, бажань, експериментів.

Корзина
×
Загрузка корзины